ГУМАНІТАРНИЙ МАНІФЕСТ

Рада правозахисників Росії

24 березня 2022 р.

 

Місяць тому, 24 лютого 2022 року, Росія вторглася на територію України, розпочавши небувалу в новітній історії повномасштабну війну, яку офіційно називають «спеціальною військовою операцією».

Ця війна не має ні справедливих підстав, ні справедливої ​​мети. Міжнародний суд ООН визнав заявлені Росією підстави «спеціальної військової операції» незаконними, вимагає негайно припинити агресію та вивести війська. Проте бойові дії, бомбардування та обстріли продовжуються, рівняючи з землею міста та життєво важливу інфраструктуру. Мільйони жителів України стали біженцями, тисячі загинули — і мирні громадяни (серед них більше сотні дітей), і військові з обох сторін. Міжнародний кримінальний суд вже розслідує ймовірні військові злочини та інші порушення міжнародного кримінального права.

Війна, що вибухнула в центрі Європи, — наслідок і продовження багаторічної відмови Росії від зобов’язання захищати права і свободи своїх громадян і всіх, хто перебуває під її юрисдикцією, — знову нагадала невивчений урок Другої Світової: держава, яка грубо і масово порушує права людини всередині своїх кордонів, рано чи пізно стає загрозою для миру та міжнародної безпеки. Відсутність належної реакції міжнародної спільноти на ці процеси протягом пострадянських десятиліть також сприяла трагічному розвитку подій.

З початком війни ситуація в Росії переросла в масове переслідування громадян за їхню антивоєнну позицію, за будь-яке публічне вираження незгоди з владою. Росіяни не мають доступу до недержавних джерел інформації. Незалежні засоби масової інформації та соцмережі закриті або блокуються. З державних телеканалів йде агресивна пропаганда, сповнена ненависті. Прийнято закони, що дозволяють ув’язнювати на тривалі терміни за висловлення думки. На найвищому рівні озвучений заклик «очищати» країну від «націонал-зрадників».

У цих умовах ми, представники правозахисних організацій Росії, вважаємо своїм обов’язком об’єднати зусилля задля відповіді на найгостріші загрози правам людини.

Насамперед йдеться про право на життя.

Громадян Росії залучають до бойових дій на території України, де вони стають учасниками військових злочинів та гинуть самі. Окрім кадрових військових та контрактників, офіційно визнано участь у бойових діях, полон і загибель військовослужбовців-призовників — молодих людей віком 18-20 років. Внаслідок найближчих хвиль призову та військових зборів багато росіян можуть стати новими учасниками та жертвами війни. Наше перше завдання — допомогти їм уникнути цього, спираючись на Конституцію та російське законодавство, і допомогти всім, кого незаконно примушують до участі в бойових діях.

Друге наше завдання – правова допомога сім’ям російських військових, які опинилися в інформаційному вакуумі. За місяць Міністерство оборони лише одного разу – 2 березня – повідомляло відомості про загиблих. Уповноважена з прав людини в РФ підтвердила лише один випадок обміну десяти військовополонених. Немає офіційних оновлюваних відомостей про загиблих, про передачу тіл сім’ям, про полонених, про їх звільнення або обмін. Родичам важко або неможливо дізнатися, що стало з їхніми синами та чоловіками, або отримати тіла загиблих. Необхідно домагатися включення до офіційних зведень Міністерства оборони актуальних правдивих даних про втрати особового складу та полонених.

Війна породила небачені багатомільйонні потоки біженців, людей без даху над головою і засобів до існування. Наш обов’язок – надавати їм соціальну та правову підтримку.

Наш спільний обов’язок – зупинити війну, захистити життя, права та свободи всіх людей, і українців, і росіян.

Лев Пономарьов, Олег Орлов, Олександр Черкасов, Світлана Ганнушкіна, Валерій Борщов, Світлана Астраханцева, Сергій Кривенко, Сергій Лукашевський, Юрій Джибладзе, Каринна Москаленко, Сергій Давидіс

До Маніфесту також приєдналося кілька російських правозахисників, чиї імена не вказані з міркувань безпеки.

 

Маніфест також опублікований російською, англійською, німецькою та французькою мовами.