Офіційна позиція / функції щодо конфлікту

“Ехо Москви” (ЕМ) – найвідоміша і найпопулярніша інформаційно-політична розмовна радіостанція. У 2009 – 2013 роках визнана найбільш цитованою радіостанцією Росії . Власник 66% акцій радіостанції – АТ “Газпром-Медіа”.

Загальний напрямок ідеології мовлення – ліберальна “системна опозиційність” із “дозволеним” рівнем критики влади. З самого початку свого існування у 1990 році ЕМ дотримується принципу надання всіх значущих точок зору на події (включаючи провладні та недемократичні). Позасистемна опозиція схильна вважати ЕМ рупором Кремля, так як ЕМ часто дає слово представникам російської влади і транслює прокремлівську позицію.

Проте, ЕМ має значний вплив на опозиційно налаштовану аудиторію. Масовість аудиторії підтримується і тим, що це єдина радіостанція, яка критикує владу, дає слово опозиційним політикам, яка досі працює в FM-діапазоні. Також велике значення для аудиторії має сайт ЕМ, зареєстрований як окреме ЗМІ, на якому публікуються популярні критичні думки.

Офіційну позицію ЕМ щодо подій в Україні можна назвати обмежено незалежною. Редакція не визнає анексію Криму, не називає його російським, але і не називає його відкрито українським. ЕМ докладно і досить об’єктивно висвітлювала Євромайдан. Відносно збитого “Боїнга” МН17 ЕМ також надає всі альтернативні точки зору, відкрито висвітлює судовий процес у Нідерландах, розповідає про журналістські розслідування, що в цілому можна назвати досить сміливою позицією в умовах несвободи ЗМІ.

Функції щодо конфлікту з одного боку можна визначити як виконання ролі незалежного ЗМІ з критичною позицією щодо влади. З іншого – доносити до цільової аудиторії (утворений “середній клас”) позицію Кремля. Мабуть, ця функція і є умовою продовження існування радіостанції.

Інтереси / цілі в регіоні конфлікту

“Ехо Москви” намагається надати незалежну інформацію щодо військових дій на Донбасі, однак при цьому пов’язана зобов’язаннями з Кремлем, у число яких входить відсутність прямої критики Путіна і представлення точки зору влади на події. Виконання цих зобов’язань та інші компроміси з владою, мабуть, і роблять можливим існування ЕМ як відносно незалежного ліберального медіа.

Таким чином, в інтереси ЕМ входить надання об’єктивної інформації аудиторії, при цьому не даючи приводів для гострої реакції влади. Це відповідає позиції головреда ЕМ Алєксєя Вєнєдіктова “лавірувати між цівками”. Однак в умовах, коли навіть просте мовчання і несхвалення дій Кремля може бути вкрай ризикованим для ЗМІ, ЕМ можна вважати найбільш вільною FM-радіостанцією в Росії.

Дії щодо регіону конфлікту

ЕМ піддається критиці з обох сторін: органи влади та охоронці звинувачують радіостанцію в “проукраїнському” висвітленні подій на Донбасі, тоді як опозиційні критики часто звинувачують головного редактора Венедиктова в нещирості. Іґорь Яковєнко відгукується про ЕМ так: “Вєнєдіктовське “Ехо Москви” – це вельми ефективно і витончено діючий підрозділ інформаційних військ Кремля”. В одному з інтерв’ю початку 2018 року Вєнєдіктов назвав військовий конфлікт на Донбасі “внутрішнім”.

При цьому ЕМ досить відкрито й об’єктивно розповідає про військовий конфлікт, фейки пропагандистських ЗМІ, розслідування військових злочинів, дає слово опозиційним авторам і представникам України. З іншого боку ЕМ намагається уникнути прямої критики Путіна, залишаючись “над” конфліктом. В основному критика ЕМ спрямована проти штатних пропагандистів державних ЗМІ та путінських одіозних “охоронців”. ЕМ активно цитує і дає слово представникам влади (наприклад, прес-секретарю Путіна Д.Пєскову, якого головний редактор ЕМ Алєксєй Вєнєдіктов називає своїм другом), системної опозиції або медіаторам, сполучним між Кремлем і опозицією (К. Собчак, А. Красовський та ін.).