Продумані дії і комунікація з суспільством щодо прийнятих рішень та їх наслідків –  важливі завдання для учасників політичного процесу в контексті врегулювання збройного конфлікту на Донбасі. Досягнуте у 2020 році перемир’я створило необхідні передумови для входження в політичний процес. На думку експертів міжнародної платформи громадянського суспільства CivilMPlus, приймаючи на себе функцію головування в ОБСЄ у 2021-2022 рр., Швеція і Польща мають можливість дати імпульс для встановлення стабільного миру на сході України, посилення захисту прав людини і безпеки, для просування політичного процесу, заснованого на міжнародному праві.

Порядок денний головування обговорили на зустрічі CivilMPlus за участю представників міністерств закордонних справ Швеції і Польщі, дипломатів з Німеччини та Словаччини, представників міжнародних та громадських організацій. Мета зустрічі – окреслити потенціал ОБСЄ для врегулювання конфлікту на Донбасі і налагодити канал взаємодії між дипломатами та громадянським суспільством.

Своє бачення порядку денного майбутнього головування в ОБСЄ представили експерти: Мартін Краг, глава програми по Росії і Євразії у Шведському інституті міжнародних відносин і Адам Бальцер, директор програм Коледжу Східної Європи імені Яна Новака-Єзоранскі. Обидва експерти підкреслили доцільність реалістичних цілей і конкретних кроків.

«В рамках головування Швеції в ОБСЄ, ми сфокусуємось на захисті безпеки в Європі і на підтримці всеохоплюючої концепції безпеки ОБСЄ. Пріоритетом буде внесок у врегулювання конфлікту при беззастережній повазі до суверенітету, територіальної цілісності, єдності та незалежності України», – підкреслив представник Оперативної робочої групи, створеної для планування головування Швеції в ОБСЄ Джон Зачау.

У Польщі є ще рік, щоб спланувати порядок денний свого головування у 2022 році.

«Звичайно, російсько-український конфлікт буде одним із перших у переліку  пріоритетів. ОБСЄ – організація, рішення в якій приймаються консенсусом, тому є очевидні певні обмеження для оперативних і ефективних дій. Однак, ОБСЄ має потенціал, коли йдеться про врегулювання конфлікту», – зазначив Гжегож Язовські, Радник-посланник, відділ з питань ОБСЄ та східної безпеки, Департамент політики безпеки, Міністерство закордонних справ Польщі.

Робота ОБСЄ у зоні бойових дій вже принесла певні результати. «Багато в чому завдяки зусиллям ОБСЄ вдалоcя вжити низку стримуючих заходів, домогтися зниження інтенсивності бойових дій і відновити критичну інфраструктуру», – сказав голова німецької громадської організації ДРА Штефан Меллє.

Ґрунтуючись на досвіді головування Словаччини в ОБСЄ у 2019 році, Самуель Года (SFPA / Братислава) підкреслив важливість головуючої держави і безпосередньо головуючого/ї, які мають унікальну можливість задати тон роботі організації.

«У командах представництва, які знаходяться як в столицях, так і у Хофбурзі, багато людей, вони добре підготовлені, поінформовані і готові слухати. Вони можуть справити позитивний реальний вплив на життя людей на місцях, зокрема і на Донбасі», –  сказав він.

Нарівні із польовою роботою, необхідно посилити і політичний, дипломатичний вплив, вважають експерти. «Першим пріоритетом країн, які головуватимуть в ОБСЄ, має стати стабілізація перемир’я. Важливий крок – забезпечити повний доступ Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ для спостереження за режимом припинення вогню, в тому числі, на непідконтрольній території», – підкреслив Вільфрід Їльге, Associate Fellow Німецької спілки зовнішньої політики (DGAP / Берлін).

Тему доступу на тимчасово окуповану територію Донбасу підняла і Олександра Матвійчук, голова правління української громадської організації Центр громадянських свобод. Вона закликала дипломатів вплинути на те, щоб міжнародні монітори отримали безперешкодний доступ до місць тримання під вартою на окупованому Донбасі.

На завершення зустрічі експерти підкреслили важливість нових форм взаємодії політиків та дипломатів, учасників мирних переговорів з громадянським суспільством.

«Дипломати і учасники мирних переговорів могли би більш системно враховувати пропозиції таких громадських об’єднань, як CivilmPlus. Наприклад, представники країн-учасниць мирних перемовин могли б скористатися ситуацією перемир’я, щоб, в тісному контакті з громадянськими платформами, які постійно займаються конфліктом на Донбасі, розробити «дорожню карту» для підготовки входження у політичний процес Мінських переговорів. Така «дорожня карта» повинна охоплювати гуманітарні та економічні питання, забезпечення вільного доступу українських партій і медіа на непідконтрольну територію, а також концепцію перехідного правосуддя. Реалізація такої «дорожньої карти» створить сприятливі умови для політичних переговорів, а також для спільного життя людей в єдиному українському Донбасі. Консультації з громадянським суспільством краще підготують учасників до складних переговорів щодо політичної частини Мінських угод », – резюмував Їльге.

_______________

Зустріч була ініційована міжнародною платформою громадянського суспільства CivilMPlus. Координатори – німецька НУО DRA e.V і Словацька Асоціація зовнішньої політики. За фінансової підтримки Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини та Фонду Фрідріха Еберта в Словаччині.