Тортури, неможливість звільнення, голод і відсутність медичного забезпечення. З такими реаліями стикаються ув’язнені, що відбувають покарання на на окупованій частині Донбасу, яку нині контролюють російські гібридні сили. А таких людей понад 16 тисяч – ці цифри оприлюднили правозахисники, котрі дослідили становище ув’язнених в ОРДЛО. Під контролем угруповань «ЛДНР» опинилося 28 пенітенціарних установ на Донбасі. Але крім засуджених за злочини, там залишились і люди, справи яких так і не дійшли до суду через початок окупації. А також ті, кого до Донецька етапували лише для проведення експертизи. Почалась війна, і люди не повернулись до колоній, де відбували покарання, залишившись відрізаними.

Найскладніша ситуація була в 2014 році: у перший рік конфлікту ув’язнені в «ОРДЛО» залишилися без належних умов, харчування, медикаментів і правової допомоги. В цей період було зафіксовано понад 10 смертельних випадків, коли засуджені вмирали від голоду, розповідає Наталія Мельник із організації «Донбас СОС».

«На сьогоднішній день із непідконтрольних територій на підконтрольні перевели 186 осіб, це лише 1 відсоток від загальної кількості ув’язнених. Перевести вдалося лише одну Червонопартизанську жіночу колонію. Засуджених з колонії №68 було переведено в одну з колоній Харкова ще влітку 2014 року. Починаючи з грудня 2014 року було припинено фінансування пенітенціарних установ з державного бюджету. Ув’язнені довгий час недоїдали. Така ситуація склалася в Західній колонії №97 міста Горлівка. Там у частини засуджених через недоїдання опухали животи і ноги, також були випадки смертей від голоду», – розповідає Мельник.

Крім того, за її словами, через цю ситуацію ув’язнені не тільки не отримували харчування, але і лікування. У засуджених загострювалися хронічні хвороби, ВІЛ-інфіковані не отримували терапії.

Ще одна небезпека для в’язнів в ОРДЛО – бойові дії. Окремі колонії опинилися в епіцентрі боїв, в результаті чого серед засуджених і співробітників установ були поранені й вбиті. Наразі відомо про щонайменше 11 загиблих та 23 поранених засуджених в Донецькій області, говорить Наталія Мельник.

«Через обстріли в Донецькій області найбільше постраждала Мічурінська виправна колонія №57, за період конфлікту на територію колонії влучили більше 100 снарядів і мін. Через близькість до лінії розмежування засуджені в цій колонії і досі не почуваються в безпеці. Останнього разу тут загинув засуджений в жовтні 2018 року. В Луганській області від обстрілів найбільше постраждала Чорнухінська виправна колонія №23. У січні 2015 року, під час наступу незаконних збройних формувань на Дебальцеве, ця установа піддавалася масованим обстрілам. Ув’язнені були залишені напризволяще. Точна кількість жертв серед засуджених і подальша доля тих, хто вижив, на даний момент достовірно невідома», – каже правозахисниця.

Через те, що деякі колонії розташовані майже на лінії зіткнення, ув’язнених використовують як «живий щит», стверджують дослідники. Поблизу колоній збройні формування виставляли важке озброєння, з якого велися обстріли українських позицій. Таким чином, люди, що перебували у тюрмах, наражалися на небезпеку.

Сидять без вироку

Однак є у колоніях «ОРДЛО» не лише засуджені люди, а й ті, кого окупація застала на етапі слідства. І якщо на контрольованій території проблеми з дотриманням прав засуджених можна вирішити, то на окупованих теренах це неможливо, зазначає правозахисник Харківської правозахисної групи Євген Захаров.

«Ці люди стали жертвами багатьох порушень. Багато хто з них перебуває в умовах несвободи без рішення суду. На момент початку конфлікту слідство завершилося, а суду ще не було. І ці люди досі перебувають під вартою без вироку. У деяких взагалі ситуація гірша. Їх привезли до Донецька для проведення експертизи, і ці люди відбували покарання в інших колоніях. Але внаслідок бойових дій вони так і залишилися в Донецьку, без будь-якого рішення і документів. У них навіть немає перспективи звільнення», – каже Захаров.

Не можуть виїхати через КПВВ із довідкою «ДНР» про звільнення

Труднощі виникають і в тих людей, які звільняються з під варти. Коли людину відпускають на свободу, то не віддають український паспорт, розповідає правозахисник, а видають лише довідку про звільнення. Ці довідки недійсні на території України і не мають юридичної сили. З такими «документами» людина не може перетнути лінію розмежування, щоб виїхати на підконтрольну територію.

Наразі зареєстровано понад тисячу заяв на переведення з ОРДЛО до тюрем, підконтрольної Києву території, але угруповання «ЛДНР» ув’язнених не віддають. Правозахисникам відомі факти, коли тих людей, які бажали б відбувати покарання на території України, в колоніях принижують і піддають тортурам, зазначає Захаров, бо вважають їх «зрадниками».

Джерело: Радiо Свобода