Наталя Козаренко — заступник керівника департаменту правового захисту, координатор мережі громадських приймалень УГСПЛ.

— Що може дати перехідне правосуддя Україні?

— Коли ми говоримо про правосуддя перехідного періоду (або транзитивне правосуддя, Transitional Justice), то часто маємо на увазі, що ця тема стосується виключно реформи судочинства в умовах переходу суспільства від збройного конфлікту до пост-конфліктного періоду. Але, на мою думку, ця тема набагато ширша, і може застосовуватися до багатьох процесів, які відбуваються в державі під час переходу від тоталітарного до демократичного режимів.

Концепція перехідного правосуддя зародилася ще в сімдесятих роках минуло століття. Тоді були сформовані основні принципи Transitional Justice — відповідальність держави за злочини, вчинені представниками влади під час військового конфлікту та обов’язок держави відшкодувати завдану шкоду. І дуже важливий, на мій погляд, принцип – обов’язок держави провести аналіз причин, що призвели до воєнного конфлікту з метою недопущення повторення ситуації. Виконання таких специфічних обов’язків повинно забезпечити превенцію порушень прав людини в майбутньому за аналогічних обставин (громадянські конфлікти, насильницькі зміни влади, терористичні загрози тощо).

Ми повинні чесно проаналізувати причини, які зробили можливим як анексію Криму, так і конфлікт на Донбасі. Без цього можливо повторення ситуації.  

Принципи перехідного правосуддя допоможуть нашому суспільству досягти примирення, без чого не можливо будувати постконфліктне суспільство. Ми повинні чесно проаналізувати причини, які зробили можливим як анексію Криму, так і конфлікт на Донбасі. Без цього можливо повторення ситуації.

Завдання на сьогодні для громадянського суспільства і держави — це виявлення фактів порушення прав людини, які мали місце під час конфлікту, встановлення причин та надання оцінки кожного факту порушень прав людини. Це допоможе в подальшому встановити і виробити механізми по очищенню державної влади від корупції, катувань та переслідувань.

Війни минають. А після закінчення настане мир. І треба буде навчитися жити з пам’яттю про те, що відбулося і розумінням того, що це не повинно повторитися.

— Якщо український політикум прийме принципи перехідного правосуддя, то як це вплине на звичайних громадян?

— Не «якщо», а «коли» український політикум прийме принципи перехідного правосуддя. Якщо ми хочемо вижити і зберегти нашу країну, нам треба це зробити. Досвід інших країн показав, що без застосування принципів перехідного правосуддя і впровадження їх у життя неможливо подолати наслідки такого тривалого конфлікту. Наразі українське суспільство переповнене постійною інформацією щодо вчинених злочинів у зоні конфлікту, регулярних смертей та великої кількості постраждалих від різних дій. В українському суспільстві дуже високий рівень загальної агресії, коли все сприймається як чорне або біле. А останні події в Ужгороді, Вінниці показали, що в таких умовах дуже висока ймовірність зростання радикальних настроїв.

Але як показує практика, наші можновладці не готові брати на себе відповідальність. Україна підписала Римський статут ще 17 років тому, проте й досі не визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС), який розглядає у Гаазі найсерйозніші злочини проти людяності.

МКС може розглядати найтяжчі злочини, скоєні проти людства, злочини агресії, геноцид та воєнні злочини. Останні не варто плутати з військовими злочинами, які стосуються виключно національного законодавства. Вони передбачені розд. XIX Кримінального кодексу України, в якому йдеться про протиправні дії військовослужбовців, а саме: непокора, невиконання наказу, втрата військового майна, дезертирство тощо. Воєнні ж злочини за Римським статутом – це масові та системні вбивства, тортури, взяття заручників, незаконна депортація, позасудові страти, зґвалтування, пограбування, цілеспрямовані напади на мирне населення та цивільні об’єкти, які не є військовими цілями, тощо.

Досвід інших країн показав, що без застосування принципів перехідного правосуддя і впровадження їх у життя неможливо подолати наслідки такого тривалого конфлікту.

Досі не прийняте законодавство, яке б гарантувало постраждалим отримання відшкодування шкоди, отриманої в ході АТО. Не вирішено цілий ряд питань, через які люди, які були змушені покинути місця проживання, відчувають з дискримінацією. Попереду дуже багато роботи!

— Перехідне правосуддя цікаве тим, що для нього обов’язковим є проведення реформ, які унеможливлять повторення конфлікту у майбутньому. Яка реформа для Вас є найбільш цікавою?

— Особисто для мене найбільш важливі два напрямки – реформа правосуддя і реформа освіти.

Юристи мережі приймалень УГСПЛ з самого початку включилися в роботу по наданню правової допомоги постраждалим у ході конфлікту. Ми починали з того, що на місцевому рівні доводили в судах право людей, постраждалих від конфлікту, на відшкодування отриманої шкоди – тих, що втратили близьких, були поранені, змушені були покинути місця проживання та втратили майно. І зараз, після 4-х років конфлікту, ми продовжуємо цю роботу, бо держава досі не розробила і не застосувала дієвий механізм відшкодування.

Та навіть після того як буде вирішено це питання, без змін сприйняття нашим суспільством причин та наслідків конфлікту, ми не зможемо просуватися далі. Гібридна війна, яка сьогодні відбувається в Україні, була б не можлива, якщо б населення мало навички протидії інформаційним атакам. На жаль, велика частина населення і у Росії, і в Україні, і в країнах Євросоюзу не здатні розрізнити спотворене повідомлення від правдивого, не можуть критично оцінювати інформацію з різних типів медіа. Брак медіа-грамотності, тобто знань, які дозволяють людині аналізувати й протистояти пропаганді і брехні, відчувається серед усіх категорій населення. Оглядачка газети Financial Times Рула Халаф пише: «Щоб стати жертвою дезінформації, вам більше не потрібно жити при репресивному режимі. Фейк може проникнути в ваш будинок і в ваш смартфон, грати з вашим розумом і вносити плутанину в ваше уявлення про реальність. Для створення фейку вже не завжди потрібні безпринципні бійці невидимого фронту, а для його впровадження в масову свідомість – заплутані схеми. Фейкову новину може створити юнак, який нудьгує в барі, або терористи на полі бою».  Тому так важливо впровадження курсу медіа-грамотності в навчальні програми, постійна робота з населенням – як частина реформи освіти.

— Запровадження перехідного правосуддя в Україні передбачає моральну та матеріальну сатисфакцію постраждалим від конфлікту. Що робить УГСПЛ для цього?

— Українська Гельсінська спілка з моменту створення сприяє розвитку гуманного суспільства, що базується на повазі до людського життя, гідності та гармонійних стосунків між людиною, державою і природою. Тому з самого початку конфлікту в країні ми надаємо правову підтримку особам, які постраждалі в ході конфлікту.  Юристи громадських приймалень УГСПЛ, які працюють на базі організацій-членів Спілки, і ті, які додатково були створені в областях, розташованих близько до зони конфлікту, тільки в 2018 році надали більше 2760 консультацій. В 2015 році ми отримали перше судове рішення в України, яке передбачало виплати особі, чий будинок був зруйнований в ході АТО. На жаль, це рішення і досі не вступило в законну силу через протидію державних органів. Тому ми покладаємо надії на рішення Європейського суду з прав людини. Там на розгляді знаходиться більше 300 аналогічних справ.

Юристи громадських приймалень УГСПЛ тільки в 2018 році надали більше 2760 консультацій.

Але надання правової допомоги – не єдиний напрямок нашої роботи. Документування порушень прав людини, які відбулися та відбуваються на сході України; підготовка та оприлюднення аналітичних матеріалів щодо дотримання прав людини; створення інтерактивної «Мапи пам’яті», у якій зібрана та візуалізована інформація про майже 10 тисяч загиблих; підготовка матеріалів для Міжнародного кримінального суду та інших міжнародних інстанцій.

Джерело: УГСПЛ