Ми поговорили з Євгеном, активістом та волонтером, який допомагає жителям Мирнограду, Авдіївки та Слов’янська, Донецької області. Він розповів нам про те, чим займався до початку нинішнього етапу війни, як змінилися його задачі після 24 лютого та ситуацію в регіоні.

До початку повномасштабного російського вторгнення Євген працював у ГО “Штука”, яка займалася культурними проєктами на сході України, а також налагоджувала зв’язки між ветеранами та місцевою молоддю. Окремим напрямком роботи організації була боротьба з історичними міфами про регіон, які використовує російська пропаганда.

Зараз же Євген з колегами відійшли від культурно-просвітницької роботи та доставляють гуманітарну допомогу в Мирноград, Авдіївку та Слов’янськ. Волонтери на місцях потім розподіляють цю допомогу відповідно до потреб.

Населення

За оцінкою Євгена, з початком вторгнення з 47 тисяч жителів у Мирнограді залишилося 25-30%. Зараз дехто з жителів вже почав повертатися до міста.

На початку війни Мирноград став важливим хабом для приймання людей, які змушені були поїхати з прифронтових Бахмута, Вугледару та інших. Волонтери допомагали розміщувати приїжджих у сім’ях, а тим, кому не вистачало місць – давали прихисток у спортзалах.

“На початку приїжджало і під тисячу людей на день”.

За словами Євгена, зараз в місті проживає близько 500 вимушених переселенців, які не мають джерел доходу та потребують фінансової та іншої підтримки, в тому числі одягом.

Забезпечення

В Мирнограді значною є потреба у ліках, особливо непоширених препаратах, які доводиться привозити з інших регіонів. Харчі в місці є, працюють невеликі магазини. Хоча водогін і функціонує, проте постачає тільки технічну воду. Через невелику кількість джерел питної води, деяким містянам непросто до них діставатися.

До прифронтової Авдіївки волонтери інших організацій везуть харчі, а Євген з друзями – аптечки, а також у великій кількості ліхтарі та генератори, оскільки в місті немає електрики та газопостачання. В місті не працює мобільний зв’язок через те, що вежі операторів не мають електрики, проте цю проблему планують розв’язати користуючись з генераторів.

У регіоні, як і на решті території України відчувається дефіцит пального.

Активізм

Говорячи про активізм з початком вторгнення, Євген відзначає, що в Мирнограді місцеві громадські організації та активісти створили недержавний Гуманітарний штаб. Саме в цей штаб місцеві підприємці та прості громадяни приносили допомогу, яку потім і розподіляли.

За його словами, з 24 лютого багато людей, які раніше ніколи не займалися волонтерством приходили допомогти активістам.

“Було дуже приємно, дуже круто від того, що стільки людей відразу підключилося”, говорить він.

Безпека

Поки що Мирноград не зазнавав прямих обстрілів з боку російських військ. Водночас міста навколо, як і об’єкти критичної інфраструктури регіону регулярно підпадають під удар.

За словами Євгена, у Мирнограді набагато спокійніше, у порівнянні з містами ближче до лінії фронту, як-то Бахмут та Слов’янськ.

Сам Євген постійно возить гуманітарну допомогу в регіон, а тому не перебуває в одному місті довго.

Він відзначає, що кожен активіст розуміє небезпеку, пов’язану з їхньою діяльністю на допомогу Україні, особливо якщо вони потраплять в окупацію.

“Будь-який активіст з проукраїнською позицією, він наразі в небезпеці в цих регіонах знаходиться”.

#StandWithUkraine