Всеукраїнська Рада церков і релігійних організацій, голова змінюється щорічно.

Офіційна позиція / функції щодо конфлікту

Міжрелігійний дорадчий орган для вироблення спільного бачення і позиції щодо суспільно-політичних подій від релігійних організацій, які охоплюють приблизно 95% релігійного представництва в Україні.

Відносно війни, ще з початку протестів на Майдані, Рада намагалася оперативно реагувати на соціально-політичні тенденції, а саме закликати зупинити будь-які прояви насильства. Щодо миротворчості вони випустили кілька заяв, підтримавши загальну стратегію побудови миру, а також заклики до Володимира Путіна про звільнення в’язнів совісті і політв’язнів, підтримання мирних ініціатив президента в 2014 році, заяву про підтримку в допомозі захисту держави та інші. Зокрема, в Стратегії будівництва миру декларуються загальні приписи з закликом до релігійних організацій сприяти побудові миру шляхом культурної роботи і служіння.

Інтереси в регіоні конфлікту

Одним із головних напрямків роботи Ради з моменту її створення є лобіювання інтересів релігійного кола перед вищими рівнями влади в Україні. Це, зокрема, може стосуватися збереження прямого контакту з різними депутатськими групами, а також спроб блокування або просування законодавчих ініціатив, які відображають бачення Ради.

Для представників цікаво зберегти свою унікальну роль, розширюючи вплив як усередині країни, так і на міжнародному рівні, тому вони публічно підтримують загальну політику держави і реагують на ключові події з релігійної точки зору.

Дії щодо конфлікту

Крім публічних заяв від імені спільної Ради у різні періоди розвитку конфлікту, ВРЦіРО активно представляє інтереси релігійних організацій України (без врахування думки тих громад, які не ввійшли до її складу) на рівні дорадчих засідань ОБСЄ у Відні, заявляючи про необхідність моніторити переслідування на релігійному ґрунті в Криму та на Донбасі. Часто це стосується лобіювання інтересів українських груп впливу на тлі публічного протистояння і пошуку контраргументів проти позиції з боку представників РПЦ, які заявляють про переслідування своїх віруючих. Риторику РПЦ підтримують і представники УПЦ (МП), які іноді можуть суперечити виступам колег з ВРЦ.

Також представники ВРЦіРО спільно з Інститутом релігійної свободи продовжують документування фактів переслідування, насильства або будь-якого обмеження прав людини в зоні конфлікту за релігійною ознакою. Пізніше ці випадки можуть використовуватися правозахисниками під час підготовки до позову до судів різних інстанцій.

Як згадувалося вище, ініціативній групі вдалося розробити й ухвалити Стратегію побудови миру від імені Ради, яку презентували в регіонах країни і рекомендували до практичного використання для роботи над побудовою миру.