Content
Газета “Комсомольська правда”
Офіційна позиція / функції щодо конфлікту
“Штурмова авіація ВСУ відбомбилася по блокпостах самооборони Криму на Чонгарському перешийку. Після артпідготовки нацбатальони вибили кримчан з Чонгара і Перекопу. Через три дні після початку масштабної військової операції добробати і регулярні полки України з материка разом із частинами, що базувалися в Криму, оточили Сімферополь, Севастополь і Феодосію… Російський флот знявся з якорів і взяв курс на Новоросійськ. Над площею Нахімова в Севастополі піднято червоно-чорний прапор українських націоналістів, Київ радіє” – так один із головних “військових журналістів” “Комсомольської правди” (далі – КП) Алєксандр Коц фантазував на тему “що було б, якби Крим не повернувся в Росію”. Надалі легенда “якби не Росія, то в Криму стояли б націоналісти / війська НАТО” стала головним гаслом російської пропаганди, що виправдує захоплення півострова.
КП – уособлення жовтої скандально-розважальної преси таблоїдного і пропагандистського типу з тиражем 2,7 млн. примірників (2017). Найбільший тираж щоденної газети КП і щотижневої “КП-Товстушки” становив у 2009 році 34 млн. примірників і досі є найвищим серед російських друкованих видань.
Фінансується з недержавних джерел. 45% видання знаходяться у власності Сєргєя Руднова, власника ТОВ “ЛДВ Прес”. Також одним із міноритарних власників акцій КП з часткою від 4 до 7% є головний редактор видання Владімір Сунгоркін.
На сьогодні до видавничого дому “Комсомольська правда” входять (крім КП) п’ять газет, радіостанція і сайт. У 2011 – 2014 роках працював також телеканал “Комсомольська правда”.
Інтереси / цілі в регіоні конфлікту
Незважаючи на те, що КП – видання недержавне, Сунгоркін постійно підкреслює свою близькість до влади. КП багато зробила для виправдання агресії проти України. У квітні 2014 року журналісти видання були нагороджені орденом “За заслуги перед Вітчизною” четвертого ступеня “за об’єктивність при висвітленні подій у Криму”. Разом із Сунгоркіним були також нагороджені “воєнкори” Алєксандр Коц і Дмітрій Стешин, автори численних репортажів із Донбасу, що відрізняються однобічністю і необ’єктивністю і в основному виправдовують дії сепаратистів.
Дії щодо конфлікту
Дезінформація, агресивні атаки і фальсифікації при висвітленні подій в Україні і в ставленні російської опозиції, яка підтримує Україну. Кампанія з дискредитації Боріса Нємцова після його вбивства. Приклади заголовків статей КП, у яких зустрічаються ознаки дезінформації і пропаганди, заклики до розв’язування агресивної війни:
- “Захар Прилєпін зібрав у ДНР свій батальйон” (Алєксандр Коц, 13.02.17). Цитата:
“– Кінцеві цілі які у цієї війни?
– Київ – кінцева мета. Приховувати не будемо.
– Київ для того, щоб змінити там владу, або Київ для того, щоб приєднати до Росії?
– Київ – російське місто. Російське українське місто. Наша справа маленька. Нагорі вирішать. Але я думаю, що таких помилок, які були з Януковичем, бути не повинно … Вся Україна – мета. Жодної іншої мети бути не може”.
- “Українські “добровольці” в Донбасі ґвалтували дітей” (Дмітрій Стешин, 07.08.2016);
- “Київ почав каральну операцію проти повсталого Слов’янська” (Алєксандр Коц, 24.04.14);
- “У Києві з’їли “російськомовне” немовля” (12.01.15);
- “Чого навчають в українській школі: Перша найдавніша … нація” (30.07.2018);
- “Каральну операцію Києва в Донбасі координують США”;
- “Україною керують дев’ять злочинців і клієнт психлікарні”;
- “Люстрація – майдану ілюстрація” (24.04.2014). Цитата: “Єдині, хто реально зацікавлений у загальній перевірці [люстрації], – бойовики “Правого сектору”. Тому що тільки в цьому випадку у них не залишиться конкурентів у боротьбі за владу. <…> Під її [люстрації] прапором бешкетував майдан, захоплювала владу хунта”.