Міжнародна мережа “Молодіжний Правозахисний Рух” створена в 1998 році. Спочатку головною місією організації був розвиток нового покоління молодих правозахисників і громадських активістів. Співробітники МПР займалися захистом та моніторингом дотримання прав людини в зонах конфлікту в Росії і за кордоном – в Бішкеку та Оші, Киргизстані (в липні – серпні 2010 року у зв’язку з міжетнічними зіткненнями), в Чечні (періодично з 2009 року у складі Зведеної мобільної групи), в Грузії (в серпні 2008 року в зв’язку з військовим конфліктом), брали участь у роботі правозахисних місій у Білорусі (2010).

У 2013 році норвезький Нобелівський комітет номінував МПР на Нобелівську премію миру за освітню діяльність і правозахисну роботу в різних країнах світу. У 2009 році МПР отримав статус учасника (participatory status) при Раді Європи, найбільшої міжурядової організації з захисту прав людини на просторі Великої Європи.

Офіційна позиція / функції щодо конфлікту

МПР засуджувала політику російського уряду щодо України, критично відгукувалася про дії російських і сепаратистських формувань на Донбасі. Засновник і керівник МПД Андрєй Юров, будучи членом Ради з прав людини при президенті РФ (2015-2018), постійно піднімав питання про права людини в зонах конфлікту, а також виступав на засіданнях міжнародних організацій.

Дії щодо регіону конфлікту

МПР був одним із співорганізаторів і активних учасників Кримської польової місії з прав людини (поряд із Московською Гельсінкською групою, див. окрему вкладку) з метою спостереження за порушеннями гуманітарних прав на півострові. Кримська польова місія припинила роботу в середині 2015 р. “через тиск і перепони з боку як російської, так і української влад”. У зв’язку з початком військових дій на сході України МПР брав участь у моніторингу гуманітарної ситуації по лінії зіткнення.

МПР оголосив про своє закриття у лютому 2020 року через те, що “фактично перестав існувати як реально діюче співтовариство”. Колишні співробітники мережі, проте, продовжують вести напрямки організації – у тому числі, миробудівні проєкти на Донбасі (Алєксандра Крилєнкова), права людини на Донбасі (Вікторія Громова).