Римо-католицька Церква України, дипломатичний представник Ватикану, Апостольський Нунцій Клаудіо Гуджеротті.

Офіційна позиція / функції щодо конфлікту

Римо-католицька церква по всьому світу, як і в Україні, проєктує дипломатичну позицію Ватикану. Її риторика найчастіше звучить через публічні проповіді і заяви Папи Римського і триває через виступи Апостольських Нунціїв у різних країнах-представництвах.

Українське суспільство, особливо проукраїнськи налаштовані християни різних конфесій, очікували більш активної позиції Риму щодо збройного протистояння на сході. При цьому твердження Папи залишилися стриманими, хоча і з надіями на мирне врегулювання конфлікту. Така позиція стала більш однозначною після зустрічі Патріарха Кирила і Папи Франциска в Гавані, де не прозвучало визнання російської агресії, а тільки загальні твердження про «необхідність примирення в протистоянні на території України». Пізніше, в одному з інтерв’ю, він назвав війну в Україні «гібридною», але не згадуючи про роль Росії в ній.

Папським Нунцієм в Україні з 2015 року був призначений архієпископ Клаудіо Гуджеротті, який ніс активне служіння в Грузії зі схожою політичною проблематикою. У своїх заявах він активно підкреслює важливість «діалогу, який визнає правду» без особливої конкретики і роль гуманітарної допомоги з боку Риму.

Інтереси в регіоні конфлікту

Римо-католицька церква в Україні намагається не втрачати своїх стабільних позицій без акценту на активному розширенні, як це відбувається в разі інших християнських конфесій. У контексті лінії розмежування, для церкви спільно з Нунцієм важливо зберігати вільний доступ до своїх парафій на непідконтрольних українському уряду територіях, також гарантуючи повну свободу і безпеку своїх віруючих як на Донбасі, так і в Криму.

Дії щодо конфлікту

З часів початку збройного конфлікту, РКЦ підтримувала свою службу військових капеланів, яка значно поступається за масштабом УГКЦ або ПЦУ (в тому числі і через кількість римо-католиків серед військових). Їх служіння стало розвиватися більш активно після переходу колишнього пастора і творця Першого батальйону військових капеланів Ігоря Шторма в РКЦ. Незабаром після цього, отримавши дозвіл продовжити капеланське служіння, він розвинув Християнську службу порятунку на базі Будинку отця Піо (лівий берег Києва), яка активно розвиває програми реабілітації та підтримки сімей учасників АТО.

Головною дією Папського Нунція Гуджеротті стали його візити до парафій Донецька і Луганська, що викликало ряд питань і засуджень у публічній сфері. Зокрема, його звинувачували в тому, що він «підтримує окупантів», особливо через нерозуміння, яким чином йому вдалося отримати туди вільний доступ. Це ставить під сумнів потенційну миротворчу роль церкви як посередників, хоча у них є подібний успішний досвід за кордоном. Офіційні причини доступу представників РКЦ до територій невідомі, але, за словами інформантів, це стосувалося особистих дипломатичних домовленостей. Більше того, знову-таки офіційно, візити обмежувалися тільки участю в месах, так як більш широкий вплив не є можливим.

Найширшим гуманітарним проєктом за час конфлікту з боку РКЦ стала акція «Папа для України», яка за два роки охопила багатьох жертв конфлікту в різних частинах України.

Вище керівництво церкви бере участь у складі Всеукраїнської Ради церков і релігійних організацій, підтримавши загальну стратегію побудови миру, а також заклики до Володимира Путіна про звільнення в’язнів совісті і політв’язнів, підтримання мирних ініціатив президента в 2014 році, заяву про підтримку в допомозі захисту держави та інші.