Детальніше про враження учасників і тренерів школи – в короткому відео російською мовою з англійськими субтитрами:

Що передбачає реінтеграція? Чи мають бути декілька її варіантів? Що має зробити держава, аби не поступатися національними інтересами під час перемовин?

Коли ці питання надходять до фахівців, то відповіді можуть бути й не зовсім очікуваними для загальної аудиторії. Так, маємо визнати, що слід вести мову не лише про реінтеграцію, а ще про деокупацію та інтеграцію в цілому. Так, реінтеграція (будь-яка) без деокупації неможлива, якщо ми ставимо цілісність держави як пріоритет. Так, навіть деокупація може мати декілька версій – від наступальних операцій до довготривалої присутності миротворчої місії ООН та створення тимчасової адміністрації. І звичайно ж, не слід змішувати процеси деокупації та реінтеграції – вони дещо різні за строками, виконавцями та кінцевою метою.

Ці відмінності були досить складними для донесення, але учасники круглого столу «Виклики перемовин про Донбас: як зробити реінтеграцію безпечною для України?» намагалися досить чітко означити ці позиції. Організатори столу, Національна платформа «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію», отримали потрібний ефект, зібравши активістів НУО, депутатів та представників влади з їх досить відмінними поглядами на складний процес перемовин.

Відео заходу

Результатом круглого столу стали декілька важливих речей, щодо яких присутні дійшли згоди.

По-перше, Україні потрібна єдина державна стратегія реагування на збройний конфлікт. Не важливо при цьому , яку з концепцій буде обрано – правосуддя перехідного періоду (Transitional Justice), миробудівництво (Peace-Building), розбудова довіри населення (Confidence-Building Measures). Головне, щоб ця стратегія працювала синхронно на рівні парламенту, міністерств та громадянського суспільства.

По-друге, нам потрібно мати декілька розроблених варіантів реінтеграції для просування цього процесу за різних умов. Завдання досить складне, адже навіть відомі нам приклади мирної реінтеграції Німеччини або сербських анклавів у Хорватії поки що не вкладаються у звичні стереотипи державного управління.

Бажаємо імплементувати німецький досвід? Будь ласка, давайте будемо готові до 600 тис. звільнених працівників НДР з різних галузей внаслідок оптимізації системи державного управління. При цьому з понад 100 тис. порушених кримінальних справ стосовно працівників Штазі (міністерство державної безпеки НДР) до позбавлення волі було засуджено лише близько 40 осіб (0,04%). Чи готові ми наразі до таких результатів реінтеграції та ефективності кримінального переслідування осіб, винних у конфлікті та утворенні ДНР/ЛНР?

Хочемо запровадити елементи хорватської моделі реінтеграції? Будь ласка, до наших послуг досвід створення на деокупованих територіях Східної Славонії (сербський анклав) тимчасової змішаної поліції (хорватів та сербів). Чи готово МВС України утворити такі підрозділи у деокупованому Донецьку з колишніх міліціонерів ДНР та поліцейських України? Або – чи готово наразі Міністерство оборони провести кампанію добровільної здачі зброї? Але – як у Хорватії – анонімно та з виплатою грошової винагороди за кожну одиницю, незалежно від технічного стану?

По-третє, усі присутні були згодні з тим, що переговорному процесу не вистачає інформаційно-експертної складової. І вихід на Майдан 14 жовтня десятків тисяч людей – це результат відсутності зворотного зв’язку влади з громадянами. Зрозуміло, що перемови – процес складний та делікатний, який потребує тиші та надзвичайно вузького кола учасників. Але ж на стадії підготовки експертне середовище може напрацювати необхідну кількість варіантів, які можуть бути запропоновані першими особами один одному за закритими дверима перемовин. Так само, як й узагальнена інформація щодо проблем та перебігу перемовин має постачатися органами влади своєчасно та широко.

Приємно, що зазначені пункти в цілому збігаються з позицією багатьох правозахисних НУО, що опікуються процесом подолання конфлікту, в тому числі – УГСПЛ та міжнародної платформи CIVILM+.

Сподіваємося, що утворюваний експертний майданчик на базі  Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин буде надійною підтримкою досягнутого порозуміння.

Джерело: УГСПЛ

13-14 листопада 2019

Київ,  «Президент готель», вул. Госпітальна 12

13 листопада в Києві в Президент готелі (вул Госпітальна 12) платформа CivilM+ організує міжнародну конференцію «Реінтеграція на Донбасі – поліпшення гуманітарної ситуації і зміцнення контактів між людьми в регіоні конфлікту». Дипломати, представники громадянського суспільства, місцеві і міжнародні експерти обговорять питання інтеграції населення, що живе під важким тягарем триваючого конфлікту. Українські та іноземні експерти в ході панельних і групових дискусій розглянуть особливості державної політики в сфері реінтеграції і роботу громадянського суспільства в цій сфері, досвід подолання інших конфліктів і миротворчі зусилля в європейському регіоні і можливість застосування цього досвіду в українському контексті

Метою Форуму є створення сильної мережі інституційних, політичних і громадських акторів, що працюють у сфері врегулювання конфлікту, щоб:

• зробити зріз актуального стану справ в регіоні конфлікту (проблеми та виклики),
• синхронізувати знання і уявлення про заходи, які вживаються різними акторами для поліпшення гуманітарної ситуації,
• проаналізувати зроблену роботу (заходи, що вживаються, та відповідальність),
• обмінятися досвідом роботи в контексті даного та інших конфліктів,
• виробити комплексне бачення процесу реконструкції та розвитку регіону, охопленого конфліктом,
• розробити дорожню карту реінтеграції регіону конфлікту з фокусом на охоплене ним населення для осіб, що беруть участь в прийнятті рішень, розвинути відкритість інститутів влади до підтримки і запровадження конкретних кроків, направлених на відновлення та покращення умов життя людей в регіоні,
• привернути міжнародну увагу до наслідків конфлікту і ситуації людей в регіоні конфлікту.

ПРОГРАМА

13 листопада 2019

ЭКСПЕРТНІ РОБОЧІ СТОЛИ, 14-листопада 

Виставка – результат діалогу між молодими людьми з України та Росії: більше 20-ти учасників і учасниць діалогового процесу віком від 18 до 29 років ділилися і переживали власний досвід сприйняття війни і перебування у ній. Їхні зустрічі відбулися у 2019-2020 роках: спочатку національні зустрічі, окремо в Україні та Росії, а потім – виїзні діалогові процеси та арт-майстерня у Сараєво та Вільнюсі.

Відкрила виставку пані Посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен. Вона говорила про руйнівний вплив війни на життя людей, зокрема, дітей і підлітків. Пані посол певна, що сьогоднішня молодь зможе забезпечити для країни, регіону і світу краще, мирне майбутнє.

На виставці представлено близько 40 робіт: колажі, фотографії, відео та авторські тексти. Творчим висловом стала і безсонна ніч обговорення емоцій.

«Один з моїх улюблених проєктів – «No result», коли група молодих людей мала відрефлексувати досвід інших учасників від перебування у Сараєво. Після безсонної ночі і безплідних пошуків мистецької форми вони раптом розуміють, що сам цей процес і є головним результатом, це і є їхній спільний арт-проект. Їхні спроби знайти спільну мову і разом артикулювати складну тему і є їхнім висловлюванням – саме тим, що вони шукали», – зазначає Олена Афанасьєва, арт-координаторка, яка керувала художнім процесом.

Спілкування було не простим: на перших етапах учасники вчилися довіряти один одному, розкриватися, знімати напругу у спілкуванні на складні і болісні теми.

«Моментом емоціонального вибуху стало спільне відкриття, що одна історія подається зовсім по-іншому у різних країнах, хоча учасники могли бути свідками певних подій, – говорить Світлана Крот, координаторка проєкту з української сторони, голова неурядової організації «Країна вільних людей. «Отже, якщо ми не говоримо один з одним, то інформацією дуже легко маніпулювати. Розповідь про свій досвід та слухання «іншого» звільняє нас від впливу чужих мотивів».

Діалоговий процес, особливо в умовах війни, є важливою складовою «м’якої» або народної дипломатії. Діалог – це свого роду миротворчий процес, каже один із фасилітаторів процесу, тренер Максим Єлігулашвілі:

«Ми звикли сприймати побудову миру через призму «блакитних касок» чи столів, за якими сильні світу цього ведуть перемовини. Але практика останніх десятиліть свідчить, що без готовності суспільства і конкретних людей мирні угоди, якими б пропрацьованими вони не були, можуть бути приречені від моменту їх підписання. Ми не можемо організовувати діалогові процеси для мільйонів людей. Але ми можемо використати конкретний діалоговий процес для пошуків нового висловлення, нового наративу, який може зіграти свою роль у регуманізації та усвідомленні, що відбувається зі мною та навколо. У цьому проекті ми фактично відпрацювали комплексну методологію пошуку, вироблення та ретрансляції діалогового досвіду за допомогою сучасного мистецтва. Я дуже сподіваюсь, що цей інструментарій зможе у подальшому допомогти з поверненням та відбудовою контактів між жителями підконтрольних та всіх непідконтрольних територій України».

Процес діалогу, а також його художній компонент відбувся в рамках проєкту «Щоденники Донбасу» міжнародної платформи громадянського суспільства CivilM+, яка об’єднує 20 незалежних неурядових організацій з України, Росії та ЄС. Координацію здійснювали німецька неурядова організація DRA та українська НУО «Країна вільних людей». Назва організації, яка координувала участь у процесі російських учасників, не розголошується з міркувань безпеки для громадських активістів у Росії.

Приклади робіт та більше інформації – у каталозі виставки.

Виставка триватиме з 12 по 17 жовтня у Всеукраїнському молодіжному центрі за адресою вул. Еспланадна, 17, м. Київ.

У французькому місті Нант, в рамках Літнього університету соціальних рухів і солідарності, міжнародна платформа громадянського суспільства CivilMPlus організувала дискусію по Україні: про війну, політику і активізм.

Презентацію провели Максим Осадчук, активіст, переселенець з Криму і Юлія Чистякова, юристка-аналітикиня Східноукраїнського центру громадських ініціатив. Розповіли про початок і розвиток збройного конфлікту, про жертви і руйнування на Донбасі, про поточну ситуацію з обстрілами. Учасниками дискусії стали близько 50 слухачів Літнього університету, зокрема, представники старої лівої організації «Рух за мир», які різко розкритикували позицію спікерів.

«Це специфічна аудиторія», – говорить Анн Ле Уєру, членкиня Гельсінської громадянської асамблеї, організації, яка координувала українську дискусію в Нанті. «У багатьох зберіглася анти-американська позиція часів Холодної війни, а деякі у Франції підтримують ідею російської державності на противагу США, не розуміючи або не цікавлячись, що таке сучасна Росія».

Саме тому було важливо представити об’єктивну картину, засновану на фактах і інформації з першоджерел.

«Найголовніше – дати слово тим, кого це стосується, тому ми дуже раді, що говоримо про Україну з українцями. Коли приїжджають люди із зони конфлікту, активісти, юристи, нам простіше відмежуватися від ідеологічних забобонів і міркувати про конкретну ситуацію, про факти », – говорить Анн Ле Уєру.

Такі поїздки і дискусії – один з інструментів в інформаційній війні. Для протидії російській пропаганді потрібно не ігнорувати інші позиції, а слухати їх, вступати в діалог, говорити правду, – вважає Максим Осадчук.

«Інформаційну війну ми програли Росії ще до її початку, тому що у нас немає таких грошей і таких каналів як RT (і ми б такі ресурси не використовували). Те, що ми можемо робити на своєму рівні, щоб забезпечити інформаційний захист – це їздити і розповідати, і намагатися не дратуватися, якщо звучать думки, які на сьомому році війни нам важко зрозуміти. У багатьох людей, навіть в Європі, голова забита російською пропагандою, і вони асоціюють Росію з радянським блоком, з радянської романтикою », – говорить Максим Осадчук.

Посіяти зерно сумніву навіть серед кількох десятків активістів – вже добре, – вважає правозахисниця Юлія Чистякова: «Розмірковуючи про подальшу долю конфлікту, ми повинні апелювати тільки фактами і говорити правду: як в міжнародному, так і у національному просторі. Тільки так можна подолати стигму, в тому числі, і в українському суспільстві ».

Організація таких дискусій – частина інформаційної роботи платформи CivilMPlus, яку організації-учасниці проводять в Україні та країнах ЄС. Проект «Діалог заради взаєморозуміння і права: європейські НПО працюють разом для врегулювання конфлікту на Донбасі» реалізується завдяки фінансовій підтримці МЗС Німеччини.