Content

Встановлення миру в Україні: де-ескалація, стале перемир’я та відновлення регіону

Програмний документ платформи CivilMPlus,  

підготовлений у зв’язку з візитом Президента України Володимира Зеленського до  Німеччини та зустріччю з Федеральним канцлером Ангелою Меркель 12 липня 2021р.  

Європейські громадські організації, об’єднані в рамках міжнародної платформи  CivilMPlus звертають увагу на вкрай напружене та нестабільне становище в зоні  конфлікту на сході України та поза його межами. Російська влада безперешкодно  продовжує антиукраїнську політику відчуження у контрольованих нею та сепаратистами  районах східної України. На західному кордоні Росії уряд РФ, попри зроблені раніше  заяви, до цих пір не припинив масове розгортання військ, яке почалося ще навесні. А  отже військова ескалація можлива у будь-який момент. Водночас, є причини вважати,  що після саміту Байдена-Путіна 16 червня цього року намічається зближення між  російським керівництвом та західною спільнотою, яке має слугувати певній  «геополітичній стабілізації». Як громадянська платформа, яка виступає за стійкий мир і  безпечну реінтеграцію окупованих територій України, ми хотіли б звернути увагу уряду  Німеччини і президента України на наступні моменти.

І. Розміщення російських військ на західному кордоні Росії продовжує створювати  гостру загрозу безпеці, а блокування переговорів з боку РФ в Мінській  Тристоронньої контактній групі залишається незмінним і навмисним.

1. Заява російської сторони щодо припинення розгортання військ навесні була занадто рано сприйнята всерйоз на міжнародному рівні. Триваюче скупчення  військ і стабільно небезпечна ситуація відсуває роботу мирних ініціатив  громадянського суспільства на задній план і ускладнює будь-який діалог між  людьми по різні сторони лінії зіткнення.

2. У зв’язку з цим руйнуються плани щодо проведення саміту між ЄС і Росією.  Згідно з ініціативою Німеччини і Франції, неузгодженою з партнерами по ЄС,  немає чітких сигналів щодо готовності вжити заходів для де-ескалації на Донбасі  з боку Москви. Взаємодія на вищому політичному рівні вітається, але за певних  умов. Зокрема, необхідно отримати чіткі відповіді на наступні питання: коли  Росія відреагує на механізм консультацій і співпраці, ініційований Україною та  узгоджений у Віденському документі ОБСЄ, і забезпечить прозорість щодо  пересування та чисельності військ? Які заходи вживаються для відводу військ від  російсько-українського кордону? Які санкції застосує західна спільнота, якщо  Росія не буде дотримуватись домовленостей, досягнутих на такому саміті?

3. На нашу думку, на порядок денний такого саміту мають бути винесені конкретні  питання, а саме: все більш агресивні і такі, що суперечать міжнародному морському праву військові дії російських збройних сил в Чорному морі і  триваюча політика де-факто відокремлення окупованих українських територій,  яку Кремль проводить, наприклад, шляхом видачі російських паспортів,  русифікацією навчальних закладів і масштабним формуванням інформаційного  простору своєю пропагандою.

ΙΙ. Необхідно закріпити існуючий режим припинення вогню на лінії зіткнення.

1. Діючий режим припинення вогню є необхідною умовою для ведення діалогу в  рамках мирних громадянських ініціатив, таких як CivilMPlus, спрямованих на  підтримку політичних процесів вирішення конфліктів і безпечної реінтеграції  регіону. Це створить передумови для комунікації між сторонами на окупованих і  неокупованих територіях, а гуманітарні і цивільні теми зможуть визначати  програму дій. Тому необхідно зміцнити нинішній, знову дуже крихкий, режим  припинення вогню. З цією метою винні у провокаціях і порушеннях режиму  припинення вогню повинні бути встановлені і понести відповідальність. Також,  необхідно забезпечити безперешкодне переміщення цивільних осіб через лінію  зіткнення.

2. Необхідно докласти всіх зусиль, щоб наділити Спеціальну моніторингову місію  (СММ) ОБСЄ більш надійним мандатом. Спостерігачі й досі не мають доступу до  кордону між Україною і Росією і не можуть працювати в нічний час. Закликаємо  країни-члени ЄС одноголосно вимагати в Постійній раді ОБСЄ більш  ефективного механізму верифікації та відновлення роботи Спільного центру  координації та контролю (СЦКК). Крім того, необхідно деполітизувати роботу  Тристоронньої контактної групи (ТКГ) і місце Росії в ній, щоб ТКГ могла знову  ефективно вирішувати нагальні і конкретні питання реалізації угод про де ескалацію і примирення.

3. Закликаємо уряд Німеччини разом з партнерами в ЄС вимагати від російського  керівництва негайно розблокувати існуючі та відкрити нові пункти пропуску між  окупованими і неокупованими територіями. Наразі ані ситуація з пандемією, ані  безпекова ситуація не є достатніми аргументами для обмеження свободи  пересування цивільного населення.

4. Закликаємо Федеральний уряд Німеччини активно підтримувати боротьбу з  безкарністю та розслідування воєнних злочинів (особливо тих, що були скоєні в  2014-2015 рр.) відповідно до міжнародних норм. Важливі кроки, які в зв’язку з  цим належить зробити Україні – гармонізувати Кримінальний кодекс з  міжнародним кримінальним та міжнародним гуманітарним правом, а також – ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду.

ΙΙΙ. Нормалізація ситуації в підконтрольних уряду районах сходу України і розвиток регіону сприятимуть позитивній мотивації для реінтеграції населення окупованих  територій, з урахуванням наступних факторів:

1. Політична і економічна ситуація в підконтрольних уряду районах сходу України  не відповідає стандартам мирного демократичного розвитку. Крім питань  безпеки, розвиток регіону обумовлюється наявністю політичної волі, ефективною  роботою адміністрацій, залученістю місцевого громадянського суспільства в  процес прийняття рішень. З нашої точки зору, ситуація в цих районах відіграє  надзвичайно важливу роль для врегулювання конфлікту і майбутнього регіону в  цілому. Український уряд потребує підтримки міжнародного співтовариства і  українського громадянського суспільства для подальшого позитивного  суспільно-політичного та економічного розвитку. Тому дуже важливо надати  підтримку і сприяти залученню громадянського суспільства до розвитку регіону. Це стане важливим сигналом для громадян на іншій стороні і протидіятиме російській пропаганді.

2. Закликаємо український уряд всіляко сприяти реформі децентралізації в  підконтрольних уряду районах сходу України і розвивати структури  громадянського самоврядування і контролю. Такі завдання центрального уряду, як відновлення і будівництво сучасної інфраструктури, а також економічний  розвиток, включно із залученням інвестицій, повинні, нарешті, стати  пріоритетними.

3. Заходи, орієнтовані на зниження рівня небезпеки в регіоні є вельми виправдані  складними політичними обставинами. Однак повноваження, передбачені  Законом України про статус військово-цивільних адміністрацій, не повинні  перешкоджати діяльності громадянського суспільства. Необхідно мінімізувати  негативний вплив норм Закону 2015 року на активність громадянського  суспільства або місцеву політичну динаміку. Необхідно прагнути до максимально  можливої нормалізації демократичного і безпечного життя в регіоні конфлікту,  що сприятиме глибшому закріпленню і інтеграції контрольованих урядом  територій в межах української держави і сильної ідентифікації з нею.

 

 

Відправити

Також може зацікавити

Всі новини