Підсумки онлайн-заходу, під час якого пролунали голоси з Києва та Донбасу, як з підконтрольних уряду районів, так і з тимчасово окупованої території.*

Ескалація в квітні, коли Росія стягнула війська на кордоні з Україною, викликала нову хвилю світової уваги до України. Майже місяць тому війська відвели і ситуація, як багато-хто вважає, “нормалізувалася”. Однак, люди, що живуть в епіцентрі війни, підкреслюють, що за останні сім років активного і смертоносного збройного конфлікту на Донбасі ситуація ніколи не була нормальною.

Наприкінці травня 2021 року правозахисники/ці, миротворці, журналіст(к)и і представники/ці академічного середовища з України, Росії та Франції обговорили політичні, безпекові, економічні та гуманітарні загрози, які залишаються на сході України.

Огляд з Києва: основні тези щорічної прес-конференції Зеленського

Визнаючи, що Нормандський формат залишається єдиною платформою, в рамках якої можливо шукати шляхи вирішення конфлікту, президент Зеленський не приховав розчарування Німеччиною і Францією, закликавши до більш ефективних спільних зусиль.

Зеленський представив ідею винесення питання щодо вирішення конфлікту на національний референдум, втім не уточнив, як саме може бути сформульоване питання в разі реалізації такого варіанту.

Основною [задекларованою] метою Зеленського від початку його кампанії і президенства було закінчення війни. Останнім часом він сфокусувався на публічній боротьбі з “російськими агентами” всередині країни, здебільшого за допомогою санкцій та кримінального переслідування Віктора Медведчука і його близького оточення, а також закриття ЗМІ, яких вважають проросійськими.

Безуспішні спроби Росії дестабілізувати ситуацію в підконтрольних уряду районах Донбасу 

У підконтрольних уряду районах на сході України проросійська позиція, схоже, послаблюється. На місцевих виборах 2020 року проросійські партії отримали вдвічі менше мандатів у порівнянні з результатами місцевих виборів у 2015 році. Тому їхній політичний контроль над багатьма містами Донбасу похитнувся.

Водночас, органи місцевого самоврядування залишаються нефункціональними в кількох населених пунктах через внутрішні конфлікти, оскільки у низці випадків мери (голови місцевих рад) і депутати, що складають більшість у цих радах, належать до політичних партій, що перебувають в опозиції одна до одної.

Втративши частину політичних дивідендів у регіоні, Росія використовує гібридні методи для дестабілізації ситуації. Наприклад, маючи ймовірний вплив на “Донецький облгаз”, у березні російські сили організували спробу відключити газо- і, відповідно, теплопостачання для населення. Їхня спроба не мала успіху, і підприємство отримало санкції від українського уряду.

У травні проросійські активісти організували святкування Дня Перемоги 9 травня, розігруючи звичну карту особливих патріотичних почуттів, які мають посилюватися на ґрунті наративу перемоги Радянського Союзу над фашизмом. Цей наратив довго використовувався для об’єднання пострадянського простору навколо радянської перемоги. Однак у 2020 році тільки 20 людей взяли участь у марші “Безсмертного полку” в Слов’янську, традиційній події, яку щорічно організують в Росії і в інших локаціях проросійські активісти. Це також свідчить про зменшення впливу російських наративів у підконтрольних уряду районах на сході України.

Українське громадянське суспільство закликає український уряд терміново вжити заходів для покращення і ремонту інфраструктури підприємства “Вода Донбасу”, ключового водопостачальника для мільйона людей по обидві сторони лінії зіткнення. Зношеність труб несе ризики аварій. Екологічна ситуація індустріального регіону, що погіршується, також турбує громадянське суспільство.

“Або ти отримуєш російський паспорт, або тебе звільнено”: історії з окупованого Донецька   

В самопроголошених “республіках”, люди живуть в іншій реальності: арешти стали звичною подією, комендантська година діє вже сім років, транспорт припиняє роботу о 20:00. Більш-менш стабільний заробіток – тільки у «бюджетників». Це означає, що “влада” має важелі впливу на, наприклад, вчителів і лікарів. Один з наших спікерів розповів історію про вчителів, яких скликали на нараду і змушували подати документи на отримання російських паспортів. За інформацією одного з джерел, станом на 4 травня було подано більше 270 тисяч на отримання російських паспортів. А півмільйона жителів Донбасу вже отримали російське громадянство. Жителі Донбасу з російськими паспортами зможуть взяти участь у виборах до Державної Думи Росії у вересні. “Росія, можливо, не інтегрує ‘ДНР’ і ‘ЛНР’; вона їх перетравить,” – сказав наш спікер.

Окрім того, демографію Донбасу знищено. Багато сімей розділилися, оскільки годувальники (в основному чоловіки) мігрують на заробітки. У такій реальності люди не думають ані про Україну, ані про Росію: вони думають про те, як їм вижити і прогодувати свої сім’ї. У таких умовах дуже важливо давати цим людям сигнал про те, що їм є місце в Україні, і вони можуть розраховувати на український уряд і українців.

Нагальна потреба забезпечити одночасне звільнення утримуваних осіб

Згідно з інформацією Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини, 280 українських громадян наразі незаконно утримуються у тимчасово окупованих районах на сході України; 44 з них – військовослужбовці. Фактична кількість людей за гратами може бути значно вища, кажуть правозахисники.

Останній одночасний обмін утримуваних осіб відбувся більше року тому. Враховуючи повідомлення про нелюдське поводження з людьми у місцях позбавлення волі у самопроголошених «республіках», особливо гострою є необхідність одночасного звільнення всіх утримуваних осіб, тобто обміну “всіх на всіх”.

Звуження простору для російського громадянського суспільства

Співпраця з російським громадянським суспільством важлива для боротьби з офіційною пропагандою РФ про російську участь у війні в Україні і для просування ідей миру, міжнародного права і поваги до суверенітету України всередині російського суспільства. Однак можливості  демократичних організацій громадянського суспільства в Росії є значно обмеженими. Окрім того, вони мають багато внутрішніх проблем.

*** 

* Ця онлайн-подія відбулася за запрошеннями і не записувалася. Усі факти і думки, що викладені вище, були висловлені спікерами. Цей огляд є анонімним з метою безпеки. Додаткову інформацію можна отримати за запитом. Презентацію спільно організували Європейська громадянська асамблея (Франція), Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива” (Україна), Центр громадянських свобод (Україна) і Міжнародне партнерство за права людини (Бельгія) під егідою міжнародної платформи громадянського суспільства CivilMPlus.