Як зазначають у Комітеті, Truth Hounds систематично документують порушення міжнародного гуманітарного права, збираючи свідчення потерпілих та інші вагомі докази, допомагаючи розслідуванням Міжнародного кримінального суду в Гаазі (ICC), українських слідчих, та слідчих з інших країн. Truth Hounds поєднують роботу з відкритими джерелами (OSINT) із професійним документуванням під час польових місій.

CivilMPlus дякує Truth Hounds за їхню важливу роботу і щиро вітає із заслуженою премією!

До речі, нещодавно Truth Hounds підготувала посібник “Воєнні злочини: Методологія розслідувань для громадських організацій”, покликаний допомогти передусім неурядовим організаціям, що документують воєнні злочини.

Посібник доступний українською та англійською мовами.

В сесії взяли участь 25 людей, які змушені були залишити свої домівки у колись прекрасних та мирних Маріуполі, Слов’янську та Миколаєві, усе через напад Росії на Україну.

Як відзначає команда “Друкарні”, психологічна та психосоціальна реабілітація переселенців наразі є дуже необхідною, оскільки багато хто з них пережив початок війни у 2014 році.

Психологічну підтримку учасникам надали психологи мобільної бригади соціально-психологічної допомоги Івано-Франківська, які поділились з ними практичними техніками для боротьби з тривожністю і проживання цих складних часів.

Діяльність “Друкарні” реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини та DRA e.V.

Активісти з України, Польщі, Грузії, Австрії та Німеччини приїхали до прекрасного польського міста Войновіце, щоб поговорити про роботу громадянського суспільства під час війни, молодіжну активність, побудову нових партнерств, проте як забезпечити ментальне здоров’я, а також про ризики професійного вигорання.

Учасники реалізовували мистецькі проєкти: знімали фільми, малювали, робили колажі.

Організатори вже планують наступну літню школу на 16-25 серпня 2022 року в Підкарпатському регіоні Польщі.

Щоб отримати детальну інформацію та подати заявку, будь ласка, заповніть форму за посиланням: https://forms.gle/UA9sW89LMe5xY9r2A

Дедлайн – 31 липня 2022!

Школа є частиною проєкту, який фінансується Міністерством закордонних справ Німеччини.

• запровадити посаду представника ОБСЄ з питань громадянського суспільства для досягнення систематичнішого та цілісного діалогу з громадянським суспільством і кращого залучення досвіду громадянського суспільства до процесу прийняття рішень;
• зміцнити співпрацю з громадянським суспільством у рамках трьох стовпів роботи організації – людського виміру, військово-політичного та економіко-екологічного;
• відновити присутність організації в Україні для підтримки правозахисників та громадянського суспільства на місцях;
• посилити свої механізми моніторингу ситуації з виконання зобов’язань у сфері прав людини та підтримувати активістів громадянського суспільства в державах-учасницях з недемократичними режимами.

Роман Авраменко закликав німецьких партнерів до більш системної експертної присутності та підтримки у документуванні воєнних злочинів. Він підкреслив, що віталися б візити іноземних експертів до постраждалих від війни районів за межами Києва та підтримка роботи Офісу генерального прокурора України, особливо на регіональному рівні.

Truth Hounds — це команда експертів, яка працює над документуванням воєнних злочинів і злочинів проти людяності у контексті війни з 2014 року, включно з поточним етапом російської війни проти України.

Текст виступу доступний за посиланням.

Хоча вони тимчасово і знаходяться в Івано-Франківську, проте і там продовжують займатися громадським активізмом.

Одним з центральних проектів для команди стала організація прихистку для активістів та волонтерів, які виїжджають із зон активних бойових дій. Створення для них хоч і тимчасового, проте безпечного простору для проживання та роботи.

Реалізація проєкту стала можлива за підтримки та допомоги інших громадських ініціатив та організацій. Місцева молодіжна рада допомогла із пошуком приміщення та подальшим облаштуванням шелтеру. ГО “Різні” залучили кошти від Данської ради у справах біженців, допомігши: ліжками, матрацами, кухонним приладдям тощо.

Активісти, які проживають у шелтері, можуть працювати у коворкінгу на його території, де працює і сама команда “Друкарні”. Вони сподіваються, що такий формат сприятиме реалізації спільних проєктів різними організаціями.

Також на території шелтеру створено невеличкий склад для гуманітарної допомоги для сходу, який наповнюється завдяки допомозі партнерів, а за першої нагоди направляється на схід України.

Міжнародна група, посилена місцевими експертами, відвідала звільнені населені пункти Сумської, Чернігівської та Київської областей, а також громади Закарпатської області, де проживає велика кількість внутрішніх переселенців.

Закарпаття

Понад 5 мільйонів українців були змушені виїхати за кордон через російське вторгнення, а понад 7 мільйонів переміститися в межах своєї країни. У найзахіднішому регіоні України, Закарпатській області, понад чверть населення становлять внутрішньо переміщені особи (ВПО). Близько двох третин цих людей з таких місць, як Маріуполь, Краматорськ чи Харків, винаймають власне житло, але близько третини живуть у наданому колективному житлі. Не всі такі місця розраховані на тривале проживання людей.

Також у регіоні відсутня систематична соціальна та психологічна підтримка так необхідна людям, які пережили травматичний досвід.

За словами експертки місії Юлії Шукан, місцеві громади роблять велику роботу, допомагаючи внутрішньо переміщеним особам, але це непросте завдання через їхню велику кількість – понад 400 000 – у Закарпатській області, особливо з урахуванням того, що ВПО нерівномірно розподілені по регіону.

Експерт Тім Бозе зазначає, що регіон потребує допомоги для збільшення кількості тимчасового та постійного житла для ВПО, враховуючи той факт, що школи та дитячі садки, які служать місцями їх перебування зараз, незабаром знову використовуватимуться за основним призначенням.

Обсяги гуманітарної допомоги останнім часом значно скоротилися, зокрема й тому, що міжнародне товариство переорієнтувало свої зусилля на регіони, які напряму постраждали від російського вторгнення. При цьому потреба у підтримці Закарпаття не зменшилася.

Звільнені території

Міжнародна моніторингова місія відвідала звільнені райони Сумської, Чернігівської та Київської областей.

Ці території були звільнені від російської окупації понад місяць тому, але там досі видно чіткі сліди бойових дій та ознаки військових злочинів, скоєних російською армією: спустошені житлові квартали, зруйновані будинки, лікарні та школи, де дислокувалися російські солдати та танки.

Так, у селі Ягідне Чернігівської області майже місяць російські військові утримували в підвалі школи 350 місцевих жителів, розмістивши навколо будівлі танки. Серед цивільних було багато жінок, дітей та людей похилого віку. Їм не дозволяли виходити, не давали достатнього доступу до води чи інших базових потреб. Солдати годували їх один-два рази на день. Не витримали цих умов 13 осіб, переважно люди похилого віку.

Експерт Євген Васильєв каже, що навіть після того, як росіяни пішли, люди ще добу залишалися в підвалі, бо дуже боялися виходити. Вони досі бояться, що росіяни можуть повернутися.

Також експерти відвідали Охтирку, Тростянець на Сумщині та Андріївку, Бородянку на Київщині. Усі вони – місця численних російських військових злочинів проти цивільних громадян та об’єктів, скоєних за схожими схемами.

Після зустрічей з обласними прокуратурами Чернігівської та Сумської областей експерт Тім Бозе наголосив на важливості поточних зусиль українського слідства щодо документування кожного такого злочину та гострої потреби прямої підтримки європейськими експертами та слідчими їхніх українських колег у зв’язку з масштабністю скоєних злочинів.

___

Члени місії побачили ситуацію в Україні – всі руйнування, страждання та військові злочини, які принесла сюди Росія. Місія також працює над визначенням нагальних гуманітарних потреб людей у ​​різних регіонах України.

Команда підготує звіт на основі своїх спостережень, а також рекомендації європейській владі та громадянському суспільству. Учасники також стануть адвокатами адресної підтримки України у своїх країнах та у всьому Європейському Союзі, виходячи із потреб на місцях.

Експерти місії:

– Тім Бозе, DRA e.V. (Німеччина)

– Імке Хансен, Libereco – Partnership for Human Rights (Німеччина)

– Юлія Шукан, соціологиня, Університет Париж-Нантер (Франція)

– Юлія Красильникова, виконавча директорка Благодійного фонду Восток SOS (Україна)

– Євген Васильєв, координатор моніторингового напрямку Благодійного фонду Восток SOS (Україна)

Вона наголосила, що лише маючи постійний інструмент моніторингу на місцях, ОБСЄ зможе ефективно контролювати воєнні злочини та виробляти належну відповідь.

Олександра також наголосила, що оперативна робота Московського механізму ОБСЄ щодо моніторингу ситуації в Україні має стати планом подальшої роботи ОБСЄ з іншими країнами. Наприклад, його можна використовувати під час моніторингу придушення громадянського суспільства та порушень прав людини в Білорусі та Росії.

Московський механізм названий на честь міста, де в 1991 році відбулася Конференція з людського виміру. Він дозволяє одному або кільком учасникам ОБСЄ запросити місію експертів для вирішення конкретного питання прав людини.