Всеукраїнська громадська організація Центр «Розвиток демократії» була створена у 2003 році.

Місія

Організація працює за багатьма різними напрямками, включаючи права людини, лідерство, гнучку демократію, практичне право тощо, однак головну увагу приділяє питанням ґендерної рівності.

Дії та проєкти у контексті збройного конфлікту

Загалом діяльність організації відбувається у форматі підготовки та публікації методичних посібників та видань на тему соціального просвітництва, прав жінок, а також у форматі співпраця щодо підготовки альтернативних звітів з прав жінок, досліджень за темою «Жінки. Мир. Безпека», просвітництва для органів місцевого самоврядування та громадських організацій з впровадження ґендерної рівності та порядку денного «Жінки/Молодь. Мир. Безпека»,  організації семінарів і конференцій. Окремим напрямом роботи є робота з дітьми, молоддю та освітянами за темами «підготовка до публічних виступів», «Молодь. Мир. Безпека».

Приклади реалізованих проєктів:

семінар «Роль жінок і ґендерної політики у врегулюванні збройного конфлікту в Україні», 2015 рік, спільно з Інститутом міжнародних відносин м. Рим, що був профінансований Програмою НАТО «Наука заради миру та безпеки»;

• Міжнародна конференція «Ґендер у революції, війні та миробудуванні», 2017 рік, спільно з «Жінками у війні» (Париж) та Одеським університетом імені
  К.Д.Ушинського, де обговорювалася роль «жінок і сексуальних меншин у гіпермаскулінних військових структурах, будь то регулярні війська, збройні, бойові чи терористичні організації»;
• «Огляд ініціатив миробудування в Україні», 2017 рік. Огляд дає розуміння викликів, які Україна має подолати у сфері миробудування. Подається аналіз та оцінка поточних ініціатив, котрі впроваджуються у рамках Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», та прогалин у ньому, а також ширших суспільних проблем, що сповільнюють миробудівні процеси;
• «Місцеві спільноти будують і підтримують мир: посилення участі жінок і молоді у розбудові сталого миру у Вірменії, Азербайджані, Грузії, Кенії, Молдові, Південному Судані, Уганді та Україні». Освітні та інформаційні заходи направлені на залучення дівчат та молодих жінок до лідерства та участі у прийнятті рішень.

ГО «Український центр злагоди» було засновано у березні 2014 року.

Місія

Захист соціальних інтересів громадян, а саме сприяння побудові порозуміння між представниками громад з усіх регіонів України та підвищення їхньої компетенції щодо розв’язання конфліктних ситуацій мирним шляхом, а також  запровадження в Україні культури альтернативного вирішення суперечок на рівні кращих світових стандартів.

Дії та проєкти у контексті збройного конфлікту

Український центр злагоди представляє собою команду професіоналів, об’єднаних ідеєю віднайдення міжрегіональної злагоди в Україні, які пропонують громадським лідерам з усіх куточків України необхідні навички і платформу для обговорення та вирішення низки питань, які наразі стоять перед суспільством. За період своєї роботи Український центр злагоди реалізував, серед інших, такі проєкти:

• За підтримку Американських Рад низку студентських форумів «Єдина Україна: у пошуках злагоди» у Києві, Харкові, Одесі (2014 рік); щорічні адаптаційні семінари для випускників програми FLEX (фінансована Держдепартаментом США програма для школярів); демонстрації фільму «Возз’єднання: 10 років після війни» про конфлікт на Балканах, з подальшим обговоренням (Київ, Харків, Львів, Полтава, Тернопіль тощо); тренінг для тренерів міжнародного форуму CACTUS (міжнародна англомовна програма для молодих лідерів, яка спрямована на розвиток громадянського суспільства) (2015 – 2016 роки);
• За підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини: створення та проведення безкоштовного онлайн-курсу з тематики управління конфліктами (промотується щорічно) (2015 рік); підготовка та проведення симуляційних ігор з міжнародних перемовин підчас конфліктів у колаборації з CRISP (2016 – 2017 роки);
• За підтримки Швейцарської Конфедерації проєкт «Діалог про діалог» для молоді Києва з планування діалогових ініціатив (2015 – 2016 роки).

Український центр злагоди є активним учасником тренінгової роботи молоді щодо навичок трансформації конфліктів та щодо осмислення ролі мистецтва у миротворчості. У період з липня 2019 до лютого 2020 року Центр власним ресурсом впровадив всеукраїнський проєкт «Отже, що ти бачиш?» з візуального осмислення себе та «іншого» у конфлікті в Україні. Протягом 11 сесій у різних містах України, включаючи окуповані території, зібрано близько 400 малюнків, які художньо репрезентують регіональні тренди щодо сприйняття війни та образу бажаного майбутнього.

Український жіночий фонд (УЖФ)  – благодійна організація, створена у 2000 році.

Місія

Надавати підтримку (включаючи розвиток організаційної спроможності, технічну і фінансову допомогу, експертизу, участь в адвокації і комунікаційних кампаніях тощо) і сприяти участі жіночих та інших організацій у розвитку потужного, ефективного і масового жіночого руху, що здатний захищати права жінок і просувати ґендерну рівність в усіх сферах.

Дії та проєкти у контексті збройного конфлікту

У 2015 – 2016 роках УЖФ було проведене дослідження «Невидимий батальйон», покликане привернути увагу до участі жінок в АТО та з’ясувати особливості участі жінок у воєнних діях, виявивши як можливі успіхи, так і проблеми інтеграції жінок як військовослужбовиць. Дослідження було проведене завдяки допомозі ОАК Foundation та ООН Жінки.

У 2016 – 2017 роках у рамках спільної програми ПРООН та ООН Жінки «Відновлення управління та примирення на територіях, постраждалих від кризи в Україні» УЖФ був відповідальний за проєкт «Мобілізація громад для розширення можливостей у Луганській та Донецькій областях». Метою проєкту було розширення можливостей для постраждалих від конфлікту на сході України.

З 2016 по 2018 роки організація за підтримки USAID реалізувала проєкт «Економічні можливості для постраждалих від конфлікту» (EOPAC), метою якого була допомога людям, що постраждали від конфлікту на Донбасі, у знаходженні нової роботи, здобутті практичних навичок, започаткуванні чи переміщенні малого бізнесу тощо. За допомогою цього проєкту у Харківській області було створено Центр підтримки мікробізнесу та самозайнятості.

Проєкти УЖФ, дія яких ще триває, включають «Рівність заради безпеки» (мета проєкту полягає у сприянні участі жінок у процесах відновлення миру і недопущення конфлікту шляхом підтримки місцевих стейкхолдерів у процесі розробки, впровадження і контролю виконання планів дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325) та «Економічні можливості для жінок зі сходу України» (мета полягає в підтримці жінок зі сходу України шляхом розвитку бізнесу, створення робочих місць тощо).

Українська миротворча школа (УМШ) була заснована у вересні 2014 року.

Місія

Місія УМШ – запобігання та трансформація насильницьких конфліктів в Україні.

Дії та проєкти у контексті збройного конфлікту

З 2014 року УМШ займається створенням та інституалізацією професії соціального посередника – експерта з підготовки та організації інклюзивних багатосторонніх суспільних діалогів у громадах, на територіях яких є актуальні чи потенційні насильницькі конфлікти.

З 2015 по 2020 роки було проведено п’ять Шкіл соціального посередника, випускниками яких є представники громадських організацій, волонтерських ініціатив, системи освіти та органів місцевого самоврядування з восьми регіонів України (всього 220 осіб, включаючи мешканців підконтрольних територій Донецької та Луганської областей, а також мешканців тимчасово окупованих територій). У вересні – жовтні 2020 року була проведена перша онлайн Школа тьюторів для студентів ВПО та студентів з окупованих територій. 24 випускники представляють професійну спільноту освітян та представників ВПО, що працюють у системі управління конфліктами між ВПО та приймаючою спільнотою.

У 2016 році Українська миротворча школа розробила 6 рамкових стратегій трансформації і превенції конфліктів в Україні спільними силами місцевих активістів та представників місцевої влади:

• Стратегія побудови спільних візій моделей місцевого самоврядування для конкретних громад;
• Рамкова стратегія інформаційної та комунікативної безпеки України;
• Рамкова стратегія миротворчої освіти в Україні;
• Правда не шкодить. Стратегія подолання поділеного і травматичного минулого;
• Стратегія інтеграції національних меншин в полікультурне суспільство;
• Стратегічні пропозиції щодо питань інтеграції жертв війни у місцеві спільноти.

УМШ розробила і впроваджує з 2017 року новий метод організації діалогів та експрес-діагностики – соціально-моделюючі ігри. З 2018 року УМШ проводить моніторинг людської безпеки у вибраних місцевих громадах за власною методологією. Методи УМШ базуються як на власних розробках, так і на адаптації європейських та світових методів аналізу конфліктів, оцінки проєктів (не нашкодь), проєктного менеджменту, суспільного діалогу, спільного ухвалення рішень (shared decision making). Разом з Вищою Палатою Контролю Польщі були розроблені і впроваджені інтегруючі діалоги для державних службовців, правоохоронців та громадських діячів.

Ініціатива «Театр для діалогу» була створена у 2014 році. У 2015 році була зареєстрована як громадська організація.

Місія

Сприяти соціальній та економічній справедливості, рівності та розвитку культури діалогу і примирення в Україні через створення безпечного простору для діалогу та творчого самовираження мовою театру.

Дії та проєкти у контексті збройного конфлікту

Однією з основних форм діяльності є робота з методикою партисипативного театру на основі «Театру пригноблених» – системи вправ, ігор і практик, які працюють з тілом, почуттями і особистим досвідом учасників і учасниць для створення можливостей діалогу, критичної рефлексії соціальної реальності та активного пошуку низових рішень соціальних проблем. У роботі з громадами використовуються різні формати театру пригноблених: форум-театр (робота з питаннями нерівності і діалогу в громаді), законодавчий театр (робота з театром для аналізу і змін законодавства), театр образів (творче осмислення проблем громади), веселка бажань (робота зі внутрішнім пригніченням і інтерналізованими конфліктами). Крім цього, у роботі з групами організація також використовує інші творчі методи (колажі, сторітеллінг), а також метод ненасильницького спілкування і елементи феміністичної педагогіки.

У період з 2015 до 2020 року «Театр для діалогу» активно працював з темами розбудови миру і залучення громадськості до процесів, пов’язаних із подоланням наслідків збройного конфлікту на сході України. Окрема сфера діяльності організації присвячена побудові інклюзивного суспільства за допомогою посилення голосів менше представлених груп суспільства (люди з інвалідністю, ЛГБТ спільнота, ВПО, молодь) та забезпечення ґендерної рівності. Серед проєктів, реалізованих у цей період, є такі: «Живемо разом. Діалог громади про проблеми внутрішньо переміщених осіб у Києві» (2015); «Довіра і діалог як запорука розвитку громади» (Київська область, 2015); «Через діалог до рівності у виборчих правах»; «Сприяння миру через діалог мовою театру» (східні і центральні області Україна, 2016); адвокаційна ініціатива «Одна з нас», створена для зміцнення голосу жінок у просуванні порядку денного «Жінки. Мир. Безпека» (2018 – 2019); «Зміцнення потенціалу громадянського суспільства для ненасильницької трансформації конфліктів у місцевих громадах» – проєкт, спрямований на роботу з молоддю на сході України (2018 – 2019 роки).

Рада зовнішньої політики «Українська призма» створена у 2015 році.

Місія організації

Робити внесок у формування та реалізацію ефективної зовнішньої політики України шляхом експертного аналізу міжнародних відносин, зовнішньої політики та безпеки, розробки рекомендацій та надання консультацій, створення та застосування інструментів експертної дипломатії на засадах професійності, транспарентності та позапартійності.

Дії та проєкти у контексті збройного конфлікту

Рада зовнішньої політики «Українська призма» реалізує низку проєктів з метою підвищення рівня зовнішньополітичної експертизи в Україні, консолідації міжнародної підтримки для України та збільшення обізнаності серед закордонних експертів, політиків та журналістів щодо подій в Україні. Зокрема необхідно відмітити такі проєкти:

• портал зовнішньої політики. З ініціативи «Української призми» була створена база, що включає переважну більшість українських аналітичних центрів та експертів у сфері зовнішньої політики. Даний портал і відповідний проєкт є сполучною ланкою між стейкхолдерами та експертами з метою забезпечення експертної підтримки практично всіх органів влади у сфері зовнішньої політики та безпеки (ВРУ, МЗС, КМУ та ін.);
• щорічні оцінки зовнішньої політики України (відбуваються з 2015 року). Експерти «Української призми» та їхні колеги з найкращих українських аналітичних центрів аналізують 50 напрямів зовнішньої політики України (географічні та тематичні, зокрема аспекти пов’язані із конфліктом) та надають рекомендації українським органам влади;
• переосмислення деокупаційної політики України у рамках «гібридної» війни Росії проти України. Метою проєкту є підготовка Доповіді, яка окреслює бачення зацікавлених акторів щодо процесу деокупації з урахуванням мотивів та інтересів України, Росії, міжнародних гравців, аналізує релевантні кейси процесу деокупації та реінтеграції у інших державах та пропонує рекомендації до нової стратегії деокупації;
• платформа EaP Think Bridge, яка об’єднує експертні співтовариства країн Східного Партнерства, щоб заповнити пробіл у підготовці аналітичних продуктів про ситуацію у регіоні на щомісячній основі;
• Індекс стійкості до дезінформації. «Українська призма» у партнерстві з провідними аналітичними центрами регіону у 2018 оцінила ситуацію у чотирнадцяти країнах та запропонувала спільні рішення для протидії пропаганді, а у 2020 році провела краш-тест індексу у семи країнах щодо дезінформації, пов’язаної із пандемією.

Крім того «Українська призма» є одним із лідерів впровадження інноваційних практик експертної дипломатії. Зокрема, за підтримки МЗС і Громадської ради при МЗС реалізується концепція проведення двосторонніх експертних форумів із сусідніми державами з метою обговорення потенційних проблемних питань, а для заповнення інформаційного пробілу організовуються візити журналістів із країн-сусідів до Києва і на Донбас.

Святогірська група – діалогова ініціатива людей, які проживають по обидва боки від лінії розмежування, яких торкнувся збройний конфлікт на сході України. Учасники групи розпочали свою роботу в 2018 році. Центр гуманітарного діалогу (Швейцарія) підтримує активності та зусилля групи, спрямовані на підготовку умов для перехідного правосуддя та примирення в Україні.

Місія

Через спільну діяльність група прагне донести голос постраждалих від конфлікту на сході України з тим, щоб привернути увагу до важливих питань розбудови миру.

Дії та проєкти у контексті збройного конфлікту

У грудні 2018 – лютому 2019 року в рамках проєкту «П’ять років війни: 1 825 днів, скільки ще?» учасники Святогірської групи провели 84 глибинні інтерв’ю з жителями підконтрольних (59) і непідконтрольних (25) Україні територій Донецької та Луганської областей. В інтерв’ю учасники групи запитували респондентів про їхні страхи, бачення майбутнього, погляди на способи завершення конфлікту і правосуддя після конфлікту.

Водночас, у ході проєкту «Ми живі, а вони…» учасники Святогірської групи зібрали 39 живих історій жителів підконтрольної (8) і непідконтрольної (31) Україні територій Донецької та Луганської областей. У цих історіях показана загальна трагедія втрати для жителів підконтрольної та непідконтрольної Україні територій.

За матеріалами обох проєктів видано публікації.

Український центр ненасильницького спілкування і примирення «Простір Гідності» (коротка назва «Простір Гідності») виник із волонтерської ініціативи у 2015 році після подій Майдану в Україні за участю українських кризових фахівців і міжнародних спеціалістів з миробудування з наміром сприяти деескалації суспільної напруги, відновити пошкоджені і зруйновані соціальні зав’язки та попередити спалахи протистояння між антагоністичними групами у суспільстві. Головний офіс організації знаходиться у Києві.

Місія

Місія Центру полягає у тому, щоб громадяни на різних суспільних рівнях країни мали спроможність врегульовувати конфлікти й суперечки мирним шляхом діалогу, заснованому на повазі до людської гідності і взаєморозумінні.

Дії та проєкти в контексті збройного конфлікту

У 2020 році Центр реалізував 2 ґрантові проєкти, один з яких «Діалог задля вирішення конфліктів» адмініструє навчальну платформу для миробудівників – Школу «Інженери порозуміння», а інший – «Пряма дія інженерів порозуміння», – дозволяє випускникам школи працювати фасилітаторами діалогових процесів, медіаторами та перемовниками між різними антагоністичними групами у різних регіонах України на рівні громад, з метою врегулювання цих конфліктів мирним шляхом для започаткування порозуміння і розвитку подальшої співпраці.

Станом на вересень 2020 року у Школі «Інженери порозуміння» пройшли річне навчання (тренінгову і практичну програму) 45 осіб, 27 з яких здобули статус «Інженера порозуміння» та відповідний сертифікат із рекомендацією проєкту до залучення в роботу із деструктивними конфліктами. Ще 30 учасників проєкту перебувають у процесі навчання.

У рамках здійснюваних Центром проєктів протягом останніх двох років Інженери Порозуміння на запит різних неприбуткових організацій і спільнот із різних регіонів України провели понад 120 навчальних сесій: воркшопів з методик інженерії порозуміння, заснованих на принципах ненасильницького спілкування. У рамках проєкту «Пряма дія інженерів порозуміння» інженери порозуміння профасилітували понад 80 діалогових процесів для підтримки територіальних громад і неприбуткових організацій з різних областей України у трансформації деструктивних конфліктів за допомогою інструментарію інженерії порозуміння.

Платформа культури пам`яті «Минуле/Майбутнє/Мистецтво» почала свою роботу в листопаді 2019 в Одесі.

Місія

Створювати простір соціального діалогу, спрямованого на трансформацію знань про минуле з фактору конфліктів в інструмент побудови проєкту спільного майбутнього.

Дії та проєкти у контексті збройного конфлікту

Виходячи з того, що знання про минуле активно використовуються в Україні для соціальних конфліктів, організатори проєкту бачать необхідність асиметричного реагування на використання історії у якості зброї. Регіональні особливості Одеси і Одеської області сприяють формуванню тривалого конфлікту колективних пам’ятей, що робить регіон одним із найбільш конфліктних в Україні. З огляду на стратегічне положення регіону важко переоцінити небезпеку подібної ситуації. Проєкт «Минуле/Майбутнє/Мистецтво» був створений для опрацювання конфліктного минулого в Одеському регіоні. Виходячи з того, що за останні роки великий прорив у цих питаннях був зроблений у галузі мистецтва, організатори проєкту обрали стратегію організації громадських дискусій про художні практики роботи з пам’яттю.

Проєкт працює в трьох напрямках: публічно-дискусійному, дослідницькому і освітньому. Перший включає в себе організацію мистецьких проєктів та дискусії художніх практик опрацювання минулого. Проєкт проводить художні виставки, арт-практики у публічному просторі, воркшопи для музейних працівників з репрезентації складного минулого в музеях, публічні дискусії з тематики проєкту. Він спрямований на роботу з людьми з різним освітнім бекграундом і полем інтересів. Для організації важливо залучення не тільки і не стільки представників професійного співтовариства, а й людей, які раніше не думали про проблеми минулого. Тому проєкт робить акцент на публічних дискусіях, які дозволяють розширювати досвід суспільного діалогу як важливий інструмент розбудови соціального миру.

Публічний напрямок проєкту включає в себе діалогову діяльність у контексті опрацювання минулого. У цьому напрямку проєкт співпрацює з Одеською обласною групою медіації.

Розробка інструментів соціального примирення у контексті минулого вимагає ефективних інструментів моніторингу «больових точок» колективної пам’яті. Проєкт передбачає дослідницьку складову, спрямовану на створення карти конфлікту пам’ятей в Одесі і Одеському регіоні. На основі вивчення конфліктних точок фахівці розробляють способи подолання війни пам’ятей, введення конфліктогенних тем в поле діалогу і обговорення.

Команда проєкту «Минуле/Майбутнє/Мистецтво» спільно з проєктом CityFace (Харків) проводить дослідження мультикультурних міст України.

Обраний проєктом ракурс роботи з конфліктами пам’яті стає основою для розвитку партнерств з іншими організаціями, що працюють з важким минулим. У жовтні 2020 року платформа «Минуле/Майбутнє/Мистецтво» стала партнером проєкту з єдності #брюдершафт, ініційованого Посольством Німеччини в Україні. У 2021 році планується співпраця з Austrian Peace Service. Розробка інструментів для онлайн-заходів (у тому числі діалогових практик) дозволяє проєкту вийти за межі виключно Одеської області і розширити коло співрозмовників за рахунок інших регіонів і країн.

Платформа «Донбаський діалог» була заснована у 2014 році.

Місія

Створювати і підтримувати процес продуктивної взаємодії і відновлення життєдіяльності у територіальних громадах регіону шляхом створення платформи для діалогу між жителями звільнених районів і міст, людей, які знаходяться на територіях в умовах військових дій, тимчасово переміщених осіб (біженців), всіх жителів України один з одним.

Дії та проєкти у контексті збройного конфлікту

Основною діяльністю платформи є проведення два рази на рік діалогових марафонів за участі діалогерів, фасилітаторів, експертної спільноти та запрошених спікерів. Діалог використовує технології краудсорсингу з тим, щоб виділити проблеми та питання з поміж якнайбільшої кількості позицій. Можливість анонімного приєднання до діалогу онлайн забезпечує інклюзію особам, які б за інших умов виявилися виключеними з процесу діалогу. У діалогових марафонах беруть участь експерти, фасилітатори діалогів і представники громадянського суспільства з підконтрольної і непідконтрольної частин України, а також іноземні експерти.

З 2014 року платформа «Донбаський діалог» провела вісім діалогових марафонів за такими темами: «Вихід із військового конфлікту і робота з його наслідками», «Шляхи і засоби виходу зі збройного конфлікту», «Наратив і конфлікт», «Як бачать платформу «Донбаський діалог ззовні», «Після війни»; «Роль громадянського суспільства у подоланні наслідків збройного конфлікту в Україні», «Образ майбутнього Донбасу». За результатами діалогових марафонів на сайті платформи публікуються звіти. Проведення діалогових марафонів у 2018 – 2020 роках підтримувалося Програмою Розвитку ООН.

Пов’язаним із діалоговими марафонами напрямком є професійна підготовка фасилітаторів діалогів для специфічної роботи – фасилітації діалогів онлайн. У 2018 – 2019 роках до підготовки було залучено балканського тренера Ґорана Лоянчича, який проводив серію тренінгів за підтримки британської організації «Ініціативи для змін» і Уряду Великої Британії.